Повинен бути серйозний антикризовий штаб, який повинен очолити президент із залученням усіх фахівців, включаючи представників експертних аналітичних структур, об»єднань бізнесу…. ця криза, на жаль, за кілька місяців не завершиться – Анатолій Кінах

ІСС Ukraine продовжує низку інтерв’ю з найкращими українськими фахівцями, економістами, аналітиками з приводу викликів та ризиків, з якими стикнулася Україна, і що робити в цій непростій ситуації. Цього разу головний редактор ІСС Ukraine Newsletter Сергій Сіволап спілкується з Екс-прем’єр-міністром (2001-2002 рр.), Президентом Українського союзу промисловців і підприємців, головою ради МКПП Анатолієм Кириловичем Кінахом.

ІСС Ukraine Newsletter: Ситуація в економіці щоденно змінюється. Водночас фахівці, більшість аналітиків звертають увагу на комплекс факторів: і коронавірус, і падіння цін на нафту і т.ін. Наскільки ці тенденції загрозливі для економіки України, перш за все її реального сектора?

Кінах А.К.: Те, що відбувається – це ситуації, яка не мала аналогів в нашому сучасному світі. ВООЗ уже, ви знаєте, дав масштабам розповсюдження коронавірусу статус пандемії. Це дуже серйозний виклик для нашої цивілізації. І я маю надію, що ми пройдемо цей іспит, консолідуючи свої зусилля зі світовим співтовариством, і в тому числі проявляючи самі позитивні, високі людські якості кожного з нас, починаючи з самодисципліни, відповідальності, об’єднання і консолідації зусиль.
В економічному напрямку необхідно прямо сказати, що економіка України вже відчувала дуже серйозні системні кризові явища ще до початку розповсюдження коронавірусу і його впливу на світову економіку. В другому півріччі 2019 року, особливо в четвертому кварталі, в економіці України відбувалися дуже негативні тенденції. Перш за все, все відбулось падіння обсягу виробництва. Так, у порівнянні жовтня 2019 до жовтня 2018 падіння склало 5%. В листопаді до листопада знов мінус 7,5%, а в грудні індекс промисловості в Україні впав на 8,3%. В четвертому кварталі минулого року темпи зростання ВВП впали до 1,5%, а до цього темпи зростання були 3-4% щоквартально. Уряд був вимушений оголосити по суті внутрішній бюджетний дефолт, коли заборонив фінансувати все, крім захищених статей. І ця тенденція поглибилася в січні. В перший місяць року ВВП вперше за всі ці останні роки впав на пів відсотка. Виконання бюджету в січні склало лише 76%. У лютому тенденція аналогічна, тільки зараз вона вже підсилюється коронавірусом.

Сьогодні сировинні галузі є локомотивом нашої економіки. Гірничо-металургійний і аграрний комплекси в сумі дають 26% ВВП і близько половини всіх валютних поступлень в Україну.
Сьогоднішні проблеми світової економіки, безумовно, зачіпають і Україну. По-перше, це зниження темпів розвитку економіки Китайської Народної Республіки, яка імпортувала з України великі обсяги сировини, в тому числі гірничо-металургійного комплексу, аграрного. Наша економіка дуже чутлива до таких кризових явищ на світових ринках у зв’язку з дуже низькою платоспроможністю внутрішнього ринку. Як приклад, з усього обсягу металу, який ми виробляємо, максимум 15-20% споживається в Україні, а 75-80% – це експорт. І як тільки знижується кон’юнктура світових ринків, ми зразу відчуваємо величезні проблеми. Тобто, низька платоспроможність внутрішнього ринку означає дуже високий рівень залежності.

ІСС Ukraine Newsletter: Велика кількість гірничо-металургійних підприємств входить до УСПП. Тож ми маємо дуже великі фінансові проблеми. Невизначеність з МВФ, велике боргове навантаження, а зараз ще кількість трудових мігрантів зменшиться, а вони перераховують в Україну великий обсяг валюти. Відтак цей напрямок експорту держава має берегти. Як зараз держава може допомогти цим галузям? Як вона може захистити наших експортерів?

Кінах А.К.: Ви абсолютно праві. Питання кризових явищ, безумовно, має пряме відношення і до фінансового сектора України, банківського в тому числі, включаючи проблематику обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу. І з цього приводу є величезні ризики. По-перше, з України піде відтік того спекулятивного фінансового капіталу, який був заведений в країну в 2019 році, в першу чергу у зв’язку з тим, що Україна розміщувала державні облігації внутрішнього займу із завищеною доходністю. На початок 2019 було 18-19% доходності. І за рік в Україну зайшла сума порядку 125-130 мільярдів гривень зовнішнього капіталу. Це близько 5 мільярдів доларів, які мають суто спекулятивний фінансовий характер. І зараз у зв’язку з тими проблемами, які відбуваються на світових фінансових ринках, є серйозна загроза, що цей капітал буде виводитися з України, і це буде дуже серйозно тиснути на фінансову систему, на золотовалютні резерви тощо.
Безумовно, деформації фінансової банківської системи накопичилися ще до того, як ми відчули цю біду коронавірусу. Як приклад, це офіційна статистика, за 2019– загальні прибутки банків в Україні зросли практично у 2,9 раза й склали близько 59 мільярдів гривень. Це зростання в три рази стосовно того результату, який був у 2018. І виникає проблематика, як це може відбуватися в умовах, коли знижуються обсяги кредитування, а за 2019 вони впали на 65 мільярдів гривень, коли індекс промислової продукції від’ємний, і водночас зростають прибутки. Тобто, це якраз те, що формувалося за рахунок фінансових операцій з державними облігаціями внутрішнього та зовнішнього займу, і не мало ніякого прямого відношення до кредитування, до доступу до ресурсів, до розвитку нашої економіки у всіх сферах, починаючи з малого і середнього бізнесу і завершуючи базовими галузями.
Це створює для нас величезну проблему, бо тільки за останні 10 днів НБУ був вимушений взяти близько мільярда доларів з резервів за для того, щоб не допустити обвальної девальвації нашої національної грошової одиниці. І проблематика відновлення програми з МВФ однозначно дуже негативно впливає на відповідні прогнози. Нам необхідно зробити все, щоб не було дефолту, бо дефолт буде мати дуже серйозні та середньострокові наслідки для України, починаючи з підвищення доходності наших облігацій, з проблематикою доступу на зовнішні фінансові ринки. В цьому році в сумі зобов’язань по внутрішньому і зовнішньому державному боргу нам необхідно віддати бл. 13,5 мільярда доларів. І це передбачалося якраз забезпечити за рахунок нових запозичень з тим, щоб перекредитуватися і виконувати свої зобов’язання по обслуговуванню державного боргу, внутрішнього і зовнішнього. І без відновлення програми з МВФ, без чітких програмних дій це може стати дуже такою серйозною кризовою складовою, в тому числі в контексті впливу і коронавірусу, і кризових явищ на світових фінансових ринках.
В цій ситуації необхідно відпрацьовувати пакет антикризових заходів. У нас є гіркий досвід 2008-2009 років, коли на нас нахлинула світова фінансова криза, а президент, уряд, парламент і Нацбанк замість того, щоб об’єднати зусилля і формувати системні антикризові дії, як це робили всі сусіди навколо нас, займалися внутрішнім протистоянням. І за 2008 і 2009 рік ми втратили бл. 15% ВВП. Такого падіння не було в жодній державі на євразійському континенті. Для зрівняння: Польща поруч з нами мала зростання ВВП десь до 2%.
Зараз в ситуації, яка ще більш загрозлива, ніж 2008-2009 років, як ніколи необхідні погоджені, системні, високопрофесійні дії по відпрацюванню пакетів антикризових заходів. А це можна зробити тільки тоді, коли об’єднуються зусилля президента, уряду, парламенту, однозначно з підтримкою суспільства і залученням того досвіду, інтелекту, який є в структурованих об’єднаннях бізнесу, експертів, аналітиків тощо. Сьогодні навіть концептуально така програма відсутня. У нас є напрацювання. Ми його назвали «Платформа економічного патріотизму. Пріоритетні заходи 2020. Промисловий пакет». Але він був відпрацьований ще до початку пандемії коронавірусу, і ми зараз його будемо доповнювати. Що мається на увазі?
По-перше, необхідно відновлювати систему управління в базових галузях. От зверніть увагу, після відставки уряду і до сьогодні так і не сформований промислово-економічний блок уряду.

По-друге, ліквідовано міністерство аграрної політики. Не відновлено міністерство промислової політики. Тобто, це ті центри, де необхідно формувати в тому числі пакети антикризових заходів стосовно наших базових галузей української економіки. Нам необхідно швидше відновити цю вертикаль, і в тому числі знайти, в Україні вони є, високопрофесійні, системні кадри з державницькою позицією. Це перший крок.
Далі секторально, з точки зору вже специфіки кожної галузі. Наприклад, гірничо-металургійний комплекс. Однозначно необхідно мінімізувати такі витрати, які стосуються, наприклад, тарифів на транспортні послуги, які у нас як в портах, так і на Укрзалізниці значно вищі, ніж у наших конкурентів на ринках руди, металу. По-друге, необхідно зайнятися і підвищити внутрішній попит на продукцію галузі металургійного комплексу через серйозні інфраструктурні програми. Інфраструктура, будівництво, металомісткі напрямки, які потребують великих обсягів металопродукції. І таким чином за рахунок збільшення внутрішнього попиту знизити наслідки світових кризових явищ.
Дуже важливо подивитися і максимально відпрацьовувати систему доступу підприємств до оборотних ресурсів, оборотних коштів. І таким чином досягти зниження вартості доступу до кредитних ресурсів. Бо сьогодні вона у нас зашкалює щодо інших держав.
Необхідно подивитися по таким напрямкам, питанням, як той же критичний імпорт, який важливий для випуску кінцевої продукції. І в цих умовах формувати номенклатуру критичного імпорту.

ІСС Ukraine Newsletter: Це кокс мається на увазі перш за все?

Кінах А.К.: Це ті складові, які необхідні для виробництва металу. Це ті складові, які стосуються модернізації виробництва, коли необхідно імпортувати обладнання, якого немає в Україні, і це повинно бути в режимі критичного імпорту з нульовою ставкою ПДВ і з мінімальною ставкою митного тарифу. Це роблять всі держави в таких умовах. Ті заходи, які стосуються дуже серйозного фактора забезпечення гірничо-металургійного комплексу не тільки більш економічно обґрунтованими тарифами на перевезення продукції, але і недопущення колапсу з точки зору наявності рухомого складу. З тим, щоб не зривалися контракти, своєчасно завантажувалися судна, щоб цей експортний товар своєчасно був доставлений до споживача. І ця система заходів повинна бути відпрацьована, скажемо так, в комплексі з тими пропозиціями, які є від у тому числі структурованих об’єднань, які представляють гірничо-металургійний комплекс. Дуже важливо дивитися на кредитні історії підприємств. Можливо, створити умови для реструктуризації по кредитам з урахуванням цього періоду. Тобто, формувати умови конкурентоспроможності нашої базової галузі, базового експортера, і таким чином дати можливість залишатися на ринках і мінімізувати витрати, особливо в цей період кризових явищ на світових ринках.

ІСС Ukraine Newsletter: Це фактично вжиття протекціоністських заходів. Наскільки ми маємо право взагалі і зокрема в цей період вживати ці заходи з огляду на взяті на себе зобов’язання по СОТ, по асоціації з ЄС і т.д.?

Кінах А.К.: Абсолютно маємо право. Мова йде про серйозну системну кризу, яка охоплює всі розвинуті країни. І питання не в тому, що ми повинні діяти по принципу: баба Яга проти, – а діяти цивілізовано, аргументовано, в тому числі за стандартами СОТ. В таких кризових умовах держави мають право задіяти відповідні протекціоністські заходи. Наявний приклад – те, що роблять Сполучені Штати, робить Європа і багато інших. І це тільки, до речі, початок. В питаннях захисту національних економічних інтересів навіть у цих пропозиціях ми на перше місце ставимо стандарти економічного патріотизму. Зараз всі держави, як ніколи, будуть боротися за збереження робочих місць національних економік. Будуть боротися, щоб як можна менше імпортувати і як можна більше експортувати. З тим, щоби зберегти відповідні показники і мінімізувати наслідки світових кризових явищ, як фінансових, так і економічних. І ми не виняток. І ми повинні це також робити, і робити системно, консолідуючи зусилля. І такі пакети антикризових заходів, включаючи те, що необхідно робити Національному банку, необхідно зараз вже відпрацьовувати погоджено. Той же Національний банк. Ми зараз кажемо про базові галузі. А у нас же є малий і середній бізнес, який в умовах карантину, в умовах тимчасового зупинення роботи закладів послуг у тому числі та багато іншого втрачає дуже багато. Орендна плата, питання, які стосуються обслуговування взятих кредитів, сплата податків у бюджет і багато іншого. До цього ще може додатися ситуація, що в державах, у тому числі в першу чергу Європейського Союзу у зв’язку з кризовими явищами, карантинними заходами, обмеженнями ділової активності, промислової, в першу чергу звільняють заробітчан. Ми повинні бути готові до того, що знизяться поступлення валюти від них. Вони по суті тримали нашу фінансову систему, бо перекази заробітчан за останні роки в 5-7 разів перевищували так звані прямі іноземні інвестиції. Але ж ці люди будуть повертатися додому, їм також необхідні робочі місця, зайнятість, годувати родину і т. ін. І це дуже великий кризовий фактор, і до нього також необхідно готуватися. Я вже не кажу про карантинні заходи з точки зору епідемії, пандемії коронавірусу.
Тобто, все це повинно бути системно, ми впевнені, відпрацьовано, і мати фактор не ситуативних, імпульсивних, емоційних, іноді заполітизованих, популістських і інших дій. Це повинні бути чіткі антикризові заходи, які держава Україна розробляє, затверджує і втілює в життя як спільні зусилля в тому числі держави, суспільства, бізнесу, фахівців і т.д., щоб мінімізувати ці наслідки. І якомога скоріше такі антикризові дії повинні бути відпрацьовані, затверджені урядовими рішеннями. Там, де необхідно, можливо, секторально рішеннями Ради національної безпеки і оборони. І там, де необхідно, підтримані змінами в нашому законодавстві. Це вже за Верховною Радою. Але це повинні бути комплексні дії, а не ситуативні, вирвані із загального контексту.

ІСС Ukraine Newsletter: Ще один напрямок – це те, що в умовах кризи, про яку зараз говорять, коронавірус, фонд і т.д., забувається про ті проблеми, котрі накопичені в Україні і теж передбачають вхід у кризову ситуацію. Перш за все енергетика. Ще коли ви очолювали уряд, Україна шалено експортувала електроенергію. Зараз ми вимушені імпортувати, закривається проблема з інвестиціями, зеленими тарифами, проблема з закриттям атомних станцій і т.д. І всі очікують, що криза буде розвиватися. Чи зробити крок назад? Чи зупинитися? Як вирішити цю ситуацію?

Кінах А.К.: Це проблема, яка є часткою загальної проблеми, яку я називаю дипломатичною мовою тенденції деградації державних інститутів влади, в першу чергу деградації професійної, та й державницьких позицій. І з точки зору подальшого розвитку енергетичного комплексу України, конкурентоспроможності нашої продукції, як і економіки в цілому, знову ж таки важливо, щоб Україна мала системну економічну стратегію. Та, що сьогодні є, вона вже застаріла, вона не відповідає реаліям часу. Дуже важливо, щоб у напрямках енергетичної стратегії були такі дуже серйозні складові, як модернізація. Я вже не кажу про проблему енергетичного вугілля. Теплові блоки потребують інвестицій для переобладнання на ті марки вугілля, які розповсюджені сьогодні на тій території, яку ми контролюємо.
Це і проблематика, яка стосується перехресного субсидування, що дуже серйозно впливає, особливо на атомну енергетику. Тобто, це повинна бути системне формування енергетичної стратегії, виходячи з принципу, що Україна – енергетично самодостатня держава. І повинна працювати не тільки на виснажування потужностей в енергетичному комплексі і поточного користування тією інфраструктурою, яка була створена ще до нас. Так, наприклад, близько 70% трансформаторів необхідно знову ж таки оновлювати, бо вони морально і фізично зношені. Я вже не кажу про величезну проблему фізичних втрат електричної енергії і багато іншого.
Тобто, повинні бути комплексні програмні дії. І на сьогодні ми їх не бачимо. Впав рівень кваліфікації в системі, в тому числі на рівні центрального органу виконавчої влади Міністерства енергетики. Відбуваються, ситуативні дії. Взяти нашу атомну енергетику, є така ж проблема, як продовження термінів експлуатації атомних блоків. Це вимагає величезних ресурсів. У тому числі наш газовий сектор. По суті провалена «програма 2020», яку затверджував ще уряд Гройсмана, по збільшенню видобутку природного газу. Проблематика газотранспортної системи. Дивлячись правді в очі, попри деякі складнощі, «Північний потік-2» буде введений в експлуатацію. У 2021-му чи в 2022-му, але він буде введений. Тут також є над чим працювати стосовно того, як нам зберегти свій статус стратегічного транзитера енергетичних ресурсів в Європейський Союз. І т.д.
І все це вимагає дуже високопрофесійної системної злагодженої роботи. І тільки так можна відчувати, що Україна енергонезалежна від зовнішньої кон’юнктури, і енергетична безпека України на високому рівні. Більш того, по нашим можливостям, ви абсолютно праві, ми можемо і експортувати. Ми експортували у свій час 8-10% нашої генерації, іноді навіть і більше. У нас такі потужності є.

ІСС Ukraine Newsletter: Але ж зараз, наскільки я знаю, обкладають навіть додатковими сплатами експорт електроенергії.

Кінах А.К.: Мова знову йде про прозорі умови рівноправної прозорої конкуренції. Діяльність Антимонопольного комітету. Я вже не кажу про наміри приватизації стратегічних об’єктів. Приватизація, в принципі, – це хороший метод пошуку ефективних власників і залучення інвестицій. Але приватизація повинна підвищувати конкурентоспроможність, створювати умови прозорої конкуренції і т.д., а не підсилювати негативні явища. І такі стратегічні об’єкти, як той же Центренерго, повинні проходити серйозний передприватизаційний період, де в умовах купівлі-продажу, підготовки до приватизації повинні бути якраз поставлені ті завдання: ефективний власник, конкурентоспроможність, інвестиції і недопущення збільшення неконкурентного впливу на енергетичний сектор по підсумкам приватизації. Ось це повинно бути в основі дій, і альтернативи цьому немає.

ІСС Ukraine Newsletter: В такому разі не можу не поставити питання по зеленим тарифам. Зрозуміло, експерти, всі спеціалісти кажуть, що неправильно, поспішно, чи свідомо, чи несвідомо приймали ті закони, котрі привели до проблем заходу такої кількості інвестицій. Але що робити зараз? Зелені аукціони запущені, як планували на 1 квітня, не будуть. Кожен день накопичується борг ДП «Гарантований покупець». З одного боку, не можна розривати цей гордіїв вузол, бо в цих умовах арбітражі не потягне Україна. З іншого боку, не можна продовжувати. Де шлях, яким можна розв’язувати це питання? Адже проблеми з кожним днем все більше і більше накопичуються. Тим більше зараз, коли сонця у світовому дні стане значно більше.

Кінах А.К.: Це підтверджує відсутність високопрофесійного, стратегічного, системного підходу. В тому числі по тим рішенням, які були прийняті з точки зору формування ринку електричної енергії в Україні. Це все ж з’явилося не сьогодні. І всі ці питання необхідно було враховувати, коли формувалися і моделі, і терміни введення нової моделі енергетичного ринку в Україні. Закон зворотної сили не має. Я пам’ятаю 2005 рік, коли розчерком пера Україна вихолостила цілу низку законів, які створювали умови, стимули для інвесторів у промислових індустріальних парках, вільних економічних зонах і т.д. Знову ж під гаслом боротьби з корупцією, зловживаннями і т.д. До сьогоднішнього дня інвестори судяться з державою ще по наслідкам ліквідації державних гарантій для інвесторів з точки зору стимулів і залучення інвестицій під конкретні напрями. Я би дуже не хотів, щоб це повторилося із зеленою енергетикою. Бо бізнес, у тому числі закордонний бізнес, який інвестував у зелену енергетику України, він інвестував на базі фінансових планів, техніко-економічних розрахунків, зворотності, прибутковості інвестицій, термінів окупності та багато іншого. І на цих умовах, включаючи законодавчі гарантії, які були сформульовані Україною в законах України, він інвестував в цю галузь. Тому я впевнений, що ці проекти, які були розпочаті, повинні бути завершені на тих умовах і в ті терміни, які визначені законодавством України по питанням зеленої енергетики. Однозначно необхідно шукати перехідні періоди з тим, щоби інвестори і надалі мали стимули інвестування в зелену економіку. Це тенденції не тільки України. Ви знаєте, Європейський Союз той же поставив за мету вирівняти тарифи традиційної та зеленої енергетики, і це правильно з точки зору рівноправної конкуренції. Але це повинно бути прогнозовано для інвестора, щоб він знав, що буде робити Україна в цьому році, наступного року, і далі, і мав впевненість, що його інвестиції захищені, і правила гри зворотнім шляхом одностороннім методом не будуть змінюватися не на користь інвестора. Отакі варіанти необхідно шукати. І я впевнений, що їх можна знайти.

ІСС Ukraine Newsletter: Мається на увазі зменшення перехресного субсидування, вихід на ринок дешевої атомної електроенергії, котра зможе якось забезпечити це, і захист паралельно, якщо для всіх ціна підніметься, соціально незахищених верств населення?

Кінах А.К.: В тому числі. Це в комплексі необхідно вирішувати, в комплексі. А не просто знову ж іти шляхом ліквідації тих законодавчих гарантій для інвесторів, які були сформульовані у відповідному законодавстві з питань тарифоутворення в зеленій енергетиці. Це буде черговий раз удар по довірі до України? по інвестиційному клімату? і буде мати дуже серйозні негативні наслідки в цілому по іншим напрямкам, які вимагають інвестицій.
Хочу додати, що зараз ми готуємо вже адаптований до нинішніх тенденцій у зв’язку з впливом і коронавірусу, і тих же цін на нафту, і того, що відбувається на фондових ринках, і нашої залежності від цього, актуалізований пакет антикризових заходів, який на наступному тижні буде направлений президенту, уряду і парламенту. З тим, щоби Україна все-таки мала систему дій мінімізації наслідків тієї кризи, яка на нас насувається. А вона безпрецедентна. Таких ситуацій, в історії незалежності України ще не було.

ІСС Ukraine Newsletter: Чи будуть асоціації виступати за негайне створення штабу, де будуть не тільки урядовці, але й громадськість?

Кінах А.К.: Так, повинен бути серйозний антикризовий штаб, який повинен бути спрямований не тільки, це навіть не обговорюється, на протидію розповсюдженню коронавірусу, це однозначно необхідно, але й в цілому антикризовий штаб, який, я думаю, повинен очолити президент, із залученням всіх складових, фахівців, включаючи представників експертних аналітичних структур, структурованих об’єднань бізнесу. Його мета має бути – разом відпрацьовувати, затверджувати і виконувати ці антикризові заходи. Бо ця криза, на жаль, буде мати як мінімум середньостроковий характер. І за декілька місяців вона не завершиться. Бо вона співпадає не тільки з проблематикою пандемії коронавірусу, а співпадає з черговим етапом кризових явищ у світовій економіці. А ми вже сильно залежимо від цих тенденцій. Навіть взяти, що у нас експорт в Європейський Союз порядку 43% всього експорту. Бачимо, що криза в Європейському Союзі буде дуже боляче відчуватися і в Україні, навіть в цій складовій експорту. Я вже не кажу про інші.

ІСС Ukraine Newsletter: Дуже Вам дякую.